Вальдорфська педагогіка

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

НАКАЗ

"24"     12     2012 р.                                                              м. Київ                                    № 1479

Про проведення

дослідно-експериментальної роботи

на базі середньої загальноосвітньої

школи № 195 ім. В.І. Кудряшова м. Києва

Відповідно до Положення про порядок здійснення інноваційної освітньої діяльності, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 07 листопада 2000 року № 522, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26 грудня 2000 року за № 946/5167, враховуючи лист Головного управління освіти і науки виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 30.11.2012 № 24/1449, висновки Комісії з питань інноваційної діяльності та дослідно-експериментальної роботи загальноосвітніх навчальних закладів Науково-методичної ради з питань освіти Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 20.11.2012 (протокол № 7), з метою експериментальної перевірки результативності науково-методичних засад формування цілісного освітнього середовища загальноосвітнього навчального закладу засобами вальдорфської педагогіки,

НАКАЗУЮ:

1. Затвердити як такі, що додаються:

          1.1. Заявку на проведення дослідно-експериментальної роботи за темою «Формування цілісного освітнього середовища загальноосвітнього навчального закладу засобами вальдорфської педагогіки» на базі вальдорфських класів середньої загальноосвітньої школи № 195 ім. В. І. Кудряшова м. Києва на 2012 – 2019 роки;

1. Програму реалізації дослідно-експериментальної роботи за темою «Формування цілісного освітнього середовища загальноосвітнього навчального закладу засобами вальдорфської педагогіки» на базі вальдорфських класів середньої загальноосвітньої школи № 195 ім. В. І. Кудряшова м. Києва на 2012 – 2019 роки;
2. Програму I (підготовчого) етапу дослідно-експериментальної роботи за темою «Формування цілісного освітнього середовища загальноосвітнього навчального закладу засобами вальдорфської педагогіки» на базі вальдорфських класів середньої загальноосвітньої школи № 195 ім. В .І. Кудряшова м. Києва на грудень 2012 р.– вересень 2013 р.

         2. Надати статус експериментального навчального закладу всеукраїнського рівня середній загальноосвітній школі № 195 ім. В. І. Кудряшова м. Києва (далі – експериментальний навчальний заклад).

3. Інституту інноваційних технологій і змісту освіти (Удод О. А.):

3.1. Надавати організаційну та науково-методичну допомогу педагогічному колективу експериментального навчального закладу у проведенні дослідно-експериментальної роботи.

3.2. Заслухати звіт наукового керівника про завершення I (підготовчого) етапу дослідно-експериментальної роботи у вересні 2013 року.

         4. Головному управлінню освіти і науки виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) надавати допомогу експериментальному навчальному закладу у забезпеченні необхідних умов для організації та проведення дослідно-експериментальної роботи.

         5. Контроль за виконанням цього наказу залишаю за собою.

Заступник Міністра                                                                       Б. М. Жебровський

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України

__24.12.12.________№ _1479_____

Заявка

на проведення дослідно-експериментальної роботи за темою

«Формування цілісного освітнього середовища загальноосвітнього навчального закладу засобами вальдорфської педагогіки»

на базі вальдорфських класів середньої загальноосвітньої

школи № 195 ім. В.І. Кудряшова м. Києва

на 2012 – 2019 роки

Актуальність дослідження. Сьогодні в Україні відбувається процес реформування освіти. Колегією МОН України та Президією АПН України затверджено Концепцію загальної середньої освіти (Постанова №12/5-2 від 22.11.2001), якою визначено пріоритетні напрямки цього розвитку. “Освіта XXI століття - це освіта для людини. Її стрижень - розвиваюча, культуро творча домінанта, виховання відповідальної особистості, яка здатна до самоосвіти і саморозвитку, вміє критично мислити, опрацьовувати різноманітну інформацію, використовувати набуті знання і вміння для творчого розв'язання проблем, прагне змінити на краще своє життя і життя своєї країни”. Таким чином саме потреби людини, учня визнано центральним пунктом усього навчально-виховного процесу. Навчально-виховний процес, що ставить на меті формування відповідальної особистості, яка здатна до саморозвитку та активної соціальної діяльності, має спиратися на глибоке знання та урахування особливостей розвитку людини.

Наразі актуальним є запит суспільства на гармонійний всебічний розвиток особистості, здатної адаптуватися до майбутніх змін. На жаль, теоретичні засади та практична їх реалізація подекуди розходяться. При збільшенні обсягу навчального матеріалу посилюється фізичне та психічне навантаження на учня. Окрім того, незбалансованість напрямів навчальних предметів, вузька спеціалізація загальноосвітніх навчальних закладів призводить до однобічності розвитку особистості. З огляду на це, можна констатувати той факт, що для формування всебічно розвиненої особистості, необхідно створити цілісне освітнє середовище, яке б давало змогу учневі розвиватись інтелектуально, естетично, морально та фізично.

Модернізація української освіти підсилила значення альтернативних та інноваційних підходів, які можуть забезпечити цілісність процесів навчання, виховання й розвитку дітей та молоді, мають вагомі практичні результати, підтверджені часом. Однією з таких освітніх моделей є вальдорфська школа, діяльність якої базується на педагогічних ідеях Р. Штайнера. Вальдорфська педагогіка розвивається на засадах природовідповідного виховання та навчання, провідними ідеями якого є: формування особистості, що засноване на цілісній природі учнів та включає розвиток всієї сукупності її якостей; освіта та виховання як єдиний процес духовно-морального та фізичного розвитку особистості; тісна взаємодія з батьками та соціальним середовищем; особистісно-орієнтована взаємодія вчителя з учнями тощо. Феномен вальдорфської педагогіки полягає в тому, що її ідеї, які спираються на загальнолюдські цінності, гуманне ставлення до особистості кожної дитини, використовуються в освітніх системах країн з різними культурними традиціями. Про це свідчить поширення ідей вальдорфської педагогіки в країнах усіх континентів.

Дослідження проблем вальдорфської педагогіки на сьогодні переважно здійснюється закордонними авторами (Т. Вейс, К. Поуп, К. Віхерт, К.Гейдебрандт, Р. Гроссе, А. Ентен, Г. Кюлевид, Й. Шрієн, Е. Краніх, Б.Лівехуд та ін.), зокрема російськими (А. Бітова, О. Вишнякова, Т.Горохова, Б. Гречін, В. Загвоздкін, Л. Ігнатьєва, В. Науменко, М. Певзнер, А. Пінський, Н. Борісова, О. Огарьова, О. Смірнова, О. Черкасова та ін.). У вітчизняному просторі відчувається недостатність досліджень та публікацій щодо вальдорфської педагогіки, вони мають поодинокий характер (О. Іонова, Л. Литвин, O. Лукашенко, C. Лупаренко, В. Новосельська, О.Удод). Спробою заповнити цю прогалину став розпочатий у 2001 році Всеукраїнський експеримент «Розвиток вальдорфської педагогіки на Україні» (Наказ МОН України № 363 від 06.05.2001), що має позитивні висновки щодо сприяння гармонійному розвитку особистості учнів. Разом з тим, є потреба у подальшому вивченні та поглибленому дослідженні впливу вальдорфської педагогіки, ефективності організації навчально-виховного процесу, як інструменту створення цілісного освітнього середовища, мета якого є формування всебічно розвиненої особистості учня.

Під освітнім середовищем розуміють сукупність природних, фізичних та соціальних об’єктів й суб’єктів, які впливають на формування учня, на його творчий та особистісний розвиток, сприяють становленню міжсуб’єктних взаємодій та особистісно орієнтованих педагогічних комунікацій в освітньому процесі, забезпечують умови комфортної життєдіяльності учня в навчальному закладі.

Освітнє середовище є поняттям комплексним, саме тому існують різні підходи щодо визначення його змісту, структури та функцій. В нашому дослідженні ми спираємось на структурні компоненти освітнього середовища, які виділив Г. Ковальов, а саме:

• фізичне оточення – шкільне приміщення, його дизайн, розмір та просторова структура навчальних помешкань, умови для переміщення і розміщення учнів;
• людський фактор – добір учнів, наповнення класів та його вплив на соціальну поведінку й успішність учнів, етнічні особливості, якість підготовки вчителів, статевовікова структура шкільного контингенту;
• програма навчання – новаторський характер змісту програм навчання, технології навчання, стиль та методи навчання, форми навчальної діяльності, характер контролю.

На думку В. Ясвіна, цілісне освітнє середовище виникає як діалектична взаємодія трьох компонентів. Перша компонента - це архітектурні особливості будівлі, устаткування, особлива атрибутика навчальної ситуації. Друга компонента, соціальна, визначається особливою формою спільності вчителя й учня. Третя компонента освітнього середовища, психодидактична, включає зміст освітнього процесу, освоєння учнем способів дії, організації навчання. Створення цілісного освітнього середовища, де всі його компоненти взаємодіють між собою, збагачуючи та доповнюючи один одного, є важливою умовою формування гармонійної всебічно-розвиненої особистості учня. Як впливає освітнє середовище вальдорфської школи на розвиток особистості учня, є питанням наразі недослідженим.

Врахування актуальності проблеми та недостатність вивчення ідей вальдорфської педагогіки в освітньому просторі України дало змогу середній загальноосвітній школі № 195 ім. В. І. Кудряшова, де сформовані класи, в яких батьки висловили бажання навчати своїх дітей за вальдорфською системою навчання та виховання, та є вчителі, які мають спеціальну підготовку, визначити наступну тему дослідно-експериментальної роботи: «Формування цілісного освітнього середовища загальноосвітнього навчального закладу засобами вальдорфської педагогіки»

Мета дослідження: виявити та дослідити компоненти вальдорфської педагогічної системи, реалізація яких створює умови для формування цілісного освітнього середовища загальноосвітнього навчального закладу.

Для реалізації означених цілей дослідження необхідно вирішити наступні завдання:

• Проаналізувати ідеї вальдорфської педагогіки щодо організації навчально-виховного процесу в контексті сучасної філософії освіти.
• Дослідити стан розробки та упровадження ідей вальдорфської педагогіки в українській та зарубіжній педагогічній науці та практиці.
• Узагальнити накопичений психолого-педагогічний досвід роботи установ вальдорфської педагогіки
• Обґрунтувати та експериментально перевірити ефективність технологій, форм та методів навчання вальдорфської педагогічної системи.
• Розробити систему діагностики та моніторингу особистісного розвитку учня.
• Створити банк методичних матеріалів з використанням альтернативних педагогічних методик і технологій на основі принципів вальдорфської педагогіки.
• Дослідити та вдосконалити форми організації соціального середовища дітей, батьків, вчителів.
• Оптимізувати навчально-виховний процес загальноосвітнього навчального закладу засобами вальдорфської педагогіки.

Об’єкт дослідження: цілісне освітнє середовище.

Предмет дослідження: навчально-виховний процес вальдорфської школи.

Для вирішення завдань експерименту використовуються загальнонаукові методи:

• теоретичні: вивчення та аналіз законодавчих документів системи освіти, психолого-педагогічних наукових джерел, директивних матеріалів Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України, узагальнення науково-теоретичних і дослідних даних для побудови системи й виявлення педагогічних умов ефективності організації навчально-виховного процесу інноваційних навчальних закладів;

емпіричні: спостереження з метою вивчення та отримання первинної інформації, діагностика (анкетування, опитування, тестування) з метою 

ПРАВИЛА ШКОЛИ

Київська Вальдорфська школа (Вальдорфські класи СЗШ №195) працює на засадах вальдорфської педагогіки Рудольфа Штайнера, використовуючи Типовий навчальний план та Навчальні програми для Вальдорфських загальноосвітніх закладів України, форми та методи роботи, що відповідають міжнародним критеріям Вальдорфських шкіл.

Вступаючи до вальдорфського освітнього середовища учні, батьки та вчителі погоджуються дотримуватись наступних Правил:

Розділ 1 Організація навчально-виховного процесу

1. Школа працює у 5-денному режимі протягом 37 навчальних тижнів на рік.
2. Освітній процес розпочинається о 8.30 та закінчується у відповідності до навчального навантаження на учнів різних вікових груп:

1кл – 12.10, 2 кл. – 13.15, 3-5 кл. – 14.10, 6-8 – 15.05, 9-11 кл – 16.00.

Група подовженого дня для учнів 1-4 класів працює після закінчення уроків до 18.00.

3. Учасники освітнього процесу приходять не пізніше ніж за 10 хв. до початку занять.
4. У разі відсутності на заняттях необхідно попередити класного вчителя або завуча вальдорфських класів не пізніше 8.00.
5. Пропущені заняття мають бути документально обґрунтовані (1-2 дні – записка від батьків (опікунів) про причину відсутності на заняттях, 3 дні та більше – довідка з медичної установи або заява від батьків (або осіб, що їх замінюють) на ім’я директора СЗШ №195).
6. У разі запізнення необхідно повідомити класного вчителя, помічника, куратора чи вчителя, що викладає епоху, не пізніше 8.20. Запізнившись, учень\учениця чекає на дозвіл зайти до класу. Учнів молодшої школи до моменту входження у навчально-виховний процес супроводжують батьки.
7. Учасники освітнього процесу мають дотримуватись розкладу уроків та дзвінків.
8. Школа не несе відповідальності за дітей, що очікують батьків після занять (в тому числі після закінчення роботи групи подовженого дня), а також за учнів, які покинули приміщення школи без дозволу батьків чи адміністрації.
9. Навчальні екскурсії, походи, практики, проекти та свята є невід’ємною частиною освітнього процесу Вальдорфської школи та обов’язкові для відвідування.

Розділ 2 Навчальна дисципліна

1. Учасники освітнього процесу підтримують доброзичливу, толерантну атмосферу навчального закладу, вітаються зі всіма працівниками школи.
2. Забороняється вживати непристойні вирази та жести. У школі недопустимі будь-які види агресії.
3. Не можна приносити на територію школи з будь-якою метою і використовувати будь-яким способом зброю, в т.ч. ножі, вибухові, вогненебезпечні речовини; спиртні напої, сигарети, наркотики та інші одурманюючі засоби і отрути, а також токсичні речовини і таблетки.
4. Учасники освітнього процесу мають дбайливо ставитися до шкільного майна. У випадку псування учнями шкільного майна батьки зобов’язуються компенсувати школі заподіяні матеріальні збитки.
5. Учням забороняється без дозволу педагогів йти зі школи та її території в урочний час.
6. Під час перерви у коридорах школи не дозволяється грати у спортивні ігри, голосно кричати, бігати по сходах, кататися на роликах, скейтах тощо.
7. Учні зобов'язані виконувати домашні завдання, приносити на заняття всі необхідні зошити, інструменти, письмове та інше приладдя, що супроводжує освітній процес.
8. Учні підтримують порядок в роздягальні, слідкують за особистими речами та не мають права без дозволу брати чужі речі.

Розділ 3 Інформаційна безпека

1. Школа є зоною вільною від мобільних телефонів. Термінова інформація може передаватись через секретаря школи. Користування мобільним телефоном на території школи може відбуватись лише в спеціально відведеному місці, для учнів – за погодженням з одним із педагогів школи.
2. Користування іншими видами електронних носіїв інформації (калькулятори, плейєри, планшети, комп’ютери та ін..) на території школи можливе лише у рамках освітнього процесу за погодженням з учителем.
3. Викладачі та представники адміністрації мають право вилучити в учнів згадані вище предмети. Регулярне порушення даного правила призводить до вилучення пристрою та передачі його батькам учнів.
4. Учням до 14 років забороняється реєструватись в соціальних мережах.
5. Фото та відео зйомка освітнього процесу виконується лише за погодженням з Педагогічною колегією школи. Фото та відео матеріали за участю учнів, вчителів та батьків школи не тиражуються у соціальних мережах.
6. Інформація про шкільні заходи публікується виключно на офіційному сайті РУО Дніпровського району м. Києва та на офіційній сторінці «Київської Вальдорфської школи «Софія» в мережі Facebook.
7. Інтернет-групи класів використовуються ВИКЛЮЧНО для інформування. Будь-які непорозуміння та конфліктні ситуації розглядаються ВИКЛЮЧНО при особистій зустрічі учасників навчально-виховного процесу.

Розділ 4. Зовнішній вигляд

1. Учасники освітнього процесу дотримуються стриманого стилю одягу.
2. Забороняється носити одяг, який відволікає учнів від освітнього процесу, а саме: яскраві малюнки на одежі та завеликі яскраві прикраси, прозорий, занадто відкритий та короткий одяг (короткі спідниці, шорти, майки, одяг, що оголює спину, плечі, живіт).
3. Одяг має відповідати навчальній ситуації: спортивна форма, евритмічний костюм, чешки, робочий одяг для уроків живопису та ліплення тощо.
4. Не можна зловживати косметикою.
5. З листопада по квітень учні мають приносити з собою змінне взуття.

Прикінцеві положення

Учні, батьки та вчителі дотримуються Правил школи, підтримують позитивний імідж навчального закладу в родині та у зовнішньому оточенні.

Ці Правила розповсюджуються на всіх учасників освітнього процесу і є обов’язковими для виконання на всій території школи та під час усіх заходів, що проводяться школою.

Батьки, що вирішили навчати учнів у Вальдорфській школі підтримують освітній процес.

Порушення Правил школи призводить до розгляду питання про припинення подальшої співпраці.

21 ЗАПИТАННЯ ДО ВАЛЬДОРФСЬКОЇ ШКОЛИ

Джерело: www.waldorfschule.de

Переклад: Вальдорфські класи «Борисфен» (Київ, Україна)

1. Яких дітей приймають до Вальдорфської школи?

Вальдорфські школи принципово відкриті для усіх дітей, незалежно від віросповідання, етнічного походження, світогляду і доходу батьків. Після ґрунтовних інформаційних зустрічей з батьками із кожною дитиною відбувається індивідуальна співбесіда. До школи також можуть перейти учні* з інших шкіл. (* З метою зручності читання використовуємо слова «учень» і «вчитель». Однак, звісно, завжди маються на увазі обидві статі.)

2. Чим Вальдорфські школи відрізняються від інших шкіл?

Вальдорфські школи прагнуть розвивати рівною мірою інтелектуальні, творчі, художні, практичні та соціальні здібності дітей і підлітків. Починаючи з першого шкільного року, вальдорфські учні вивчають дві іноземні мови. Хлопчики і дівчатка в'яжуть, шиють, вирізають разом на уроці рукоділля, пиляють, працюють молотком, шліфують на уроці праці. У 8 і 12 класах вони ставлять серйозні вистави, а також у рамках своєї курсової роботи (проекту) протягом року вони у теорії і на практиці працюють із певною, обраною ними темою. Садівництво та евритмія є невід'ємними складовими їхньої навчальної програми.

3. Хто такий Рудольф Штайнер і що спільного у нього з вальдорфською педагогікою?

Рудольф Штайнер – засновник вальдорфської педагогіки. Еміль Мольт, власник дійсної на той час сигаретної фабрики «Вальдорф Асторія», спільно з ним заснував першу вальдорфську школу у Штутгарті. Зміст і методи вальдорфської педагогіки ґрунтуються на знаннях Рудольфа Штайнера про закономірності розвитку дітей і підлітків. Поряд з педагогікою гуманітарні дослідження Рудольфа Штайнера відбувалися також у сфері біодинамічного сільського господарства, антропософської медицини і мистецтва.

4. Чи повинна дитина мати художні таланти, щоб її прийняли до Вальдорфської школи?

Ні, Вальдорфська школа відкрита для дітей з найрізноманітнішими талантами й здібностями. Нові дослідження мозку переконливо свідчать про те, що завдяки заняттям різними видами мистецтва діти і молодь набувають багато компетенцій, які виходять далеко за рамки їхньої безпосередньої діяльності. Коли вальдорфські діти займаються живописом, графікою, ліпленням або грають на музичних інструментах, перш за все відбувається навчання диференційованому сприйняттю і розкриття їхнього творчого потенціалу. При цьому, звісно, враховуються таланти кожного окремого учня. Вальдорфські вчителі прагнуть збалансовано розвивати особистість учня: його інтелект, творчі здібності та самостійність.

5. Чи правда, що до Вальдорфської школи здебільшого йдуть діти із труднощами у навчанні?

Ні. У Вальдорфській школі вчаться діти з усіма рівнями здібностей, як і у звичайних державних школах, однак тут поряд з інтелектуальними однаково розвивають також соціальні, ремісничі й художні здібності. Індивідуальний супровід дітей, які потребують спеціальної допомоги – важлива частина вальдорфської педагогіки, вона реалізується або у школі, яка має для цього можливості, або в лікувально-педагогічних школах для дітей з особливими потребами.

6. Чи правда, що у Вальдорфських школах завжди дуже великі класи?

У кожній школі своя ситуація, але це правда, що інколи зустрічаються великі класи. У таких випадках для проведення більшості уроків ці класи ділять на дві або три групи. Діти, котрі у якомусь предметі відчувають себе впевненіше, допомагають тим, кому цей предмет дається складніше. Учням, ​​які особливо швидко схоплюють матеріал, вчителі дають більш складні додаткові завдання. У великому класі завдяки великій різноманітності особистостей, темпераментів і якостей дітей створюється протягом 12 років соціальна спільнота, в якій молоді люди навчаються одне в одного.

7. Чи правда, що у Вальдорфських школах немає оцінок, і ніхто не залишається на другий рік?

Хоча Вальдорфські школи відмовляються від оцінок у початковій і середній школах, роботи учнів, звичайно ж, оцінюються. Замість балів вдаються до індивідуального оцінювання (відгуків), у якому педагог рівною мірою враховує особистісний розвиток і прогрес у навчанні своїх учнів. Таким чином, значення має не тільки рівень знань, а й загальний розвиток учня протягом певного відрізка часу. Вальдорфські учні вчаться від 1 до 12 класу у стабільній спільноті свого класу, незалежно від кінцевої мети одержуваної ними шкільної освіти. Нікого на цьому шляху не залишають на другий рік.

8. Без оцінок і другорічників – за таких умов у дітей взагалі є стимул вчитися?

Оскільки вальдорфська педагогіка дуже орієнтована на практику і співзвучна етапам розвитку учня, така проблема виникає рідко. Діти й підлітки розвивають особисту ініціативу не через зовнішній тиск, зумовлений необхідністю досягати хороших результатів, а з огляду на живий інтерес і душевне піднесення завдяки різнобічному змісту навчання. Цим опікується вчитель, і він робить це творчо, не втрачаючи зв'язку з життям. Таким чином, навчання орієнтується на особистий досвід дітей і пов'язане з їхніми власними переживаннями. Вальдорфські вчителі готуються до цієї вимогливої ​​педагогічної діяльності у вищих педагогічних навчальних закладах і на спеціальних вальдорфських семінарах.

9. Чи не займається Вальдорфська педагогіка імітацією якогось щасливого світу? Чи зможуть школярі пізніше впоратися з «жорстокою реальністю»?

Практика показує, що саме вальдорфські учні особливо високо цінуються у навчальних закладах, до яких потім вступають. У школі, яка зосереджена не тільки на інтелектуальних здібностях, з першого шкільного дня розвиваються ключові компетенції – креативність, здатність працювати у команді і мислити процесуально. Численні статистичні дослідження стосовно випускників показують, що вальдорфські учні успішні в усіх видах навчальної та професійної діяльності.

10. Яку освіту можна отримати у Вальдорфській школі?

У Вальдорфській школі можна отримати звичайні державні свідоцтва про закінчення середнього навчального закладу. Багато Вальдорфських шкіл видають власний шкільний атестат, який дає можливість учням, поряд з предметами, за якими передбачені державні іспити, презентувати також інші компетенції, отримані ними індивідуально у ході навчання. (З відповіді на це запитання взято фрагмент, актуальний для України. – Прим. ред.)

11. Чи дорого коштує навчання у Вальдорфській школі?

Принцип Вальдорфської школи – не відмовляти жодній дитині з фінансових причин. Але оскільки дотації приватних шкіл у всіх федеральних землях нижче, ніж муніципальних шкіл (в Україні щодо державних шкіл ми б описали ситуацію так: але оскільки дотації державних шкіл мізерні – Прим. ред.), Вальдорфські школи змушені брати гроші з батьків – хоча, і це доведено, вони краще ведуть господарську діяльність, ніж школи, які фінансує (тільки – Прим. ред.) муніципалітет. Щоб зробити можливим доступ до школи усім дітям, вчителі та батьки формують солідарні спільноти, які в кожній школі функціонують трохи по-різному, проте усі вони працюють над тим, щоб згладити різні фінансові стани сімей.

12. Вальдорфські школи називаються «вільними школами». Чи означає це, що в них діти виховуються антиавторитарними методами?

Поняття «вільні школи» не означає, що не існує жодних правил. Це означає, що такі школи мають широку педагогічну автономію. У початковій школі вальдорфські вчителі вибудовують стосунки зі своїми учнями на основі «авторитету з любов'ю». Діти шукають свої межі. І тільки коли вони дізнаються про межі дорослих, вони, з одного боку, відчувають себе у безпеці, а з іншого – пізнають себе як самостійну особистість. З плином шкільних років стосунки вчителя і учнів стають все більше схожими на всебічне партнерство у навчанні.

13. Чому у перші 8 шкільних років із дітьми (по можливості) залишається один і той самий класний вчитель?

У спільноті, сформованій на основі стабільності і ритму, діти розкриваються природним чином. Щоб бути для них надійною опорою у цьому процесі, вальдорфський шкільний вчитель супроводжує «свій» клас по можливості від 6 до 8 років поспіль і щоранку викладає як мінімум перші дві години. Коли відбувається зміна «епох», протягом кількох тижнів він проводить дітей крізь матеріал на перетині різних дисциплін. При цьому він дуже добре знає своїх учнів і може враховувати їхні індивідуальні сильні й слабкі сторони.

14. Що означає «викладання епохами»?

Протягом перших двох годин шкільного дня кілька тижнів поспіль учні інтенсивно працюють з одним з предметів. Так, наприклад, три тижні підряд у школярів щоранку дві години математики, географії, німецької мови, історії або іншого головного предмета. Через декілька тижнів зміст епохи перемикається на іншу тему, щоб учні активно заглибилися в неї. Базові навички, такі як арифметика і письмо, школярі зміцнюють протягом різних епох у безперервних вправах. На додаток до головного уроку епохи вчителі-предметники викладають уроки спорту, іноземних мов, евритмії, релігії (в українських вальдорфських школах дисципліна «Релігія» не викладається. – Прим. ред.), музики, ремесла, художньої творчості.

15. Чи здатний один учитель мати достатню кваліфікацію, щоб викладати усі предмети?

Класні вчителі у Вальдорфській школі дійсно охоплюють великий спектр предметів. Спеціальний порядок навчання, який вони проходять, отримуючи вищу освіту або післядипломну освіту на одному з семінарів Федерації Вальдорфських шкіл, або здобуваючи вальдорфську кваліфікацію у педагогічному університеті, цілеспрямовано готує їх до цього. (В Україні ми маємо лише Всеукраїнський вальдорфський педагогічний семінар, який є недержавною програмою підготовки вальдорфських вчителів. – Прим. ред.)

До класних вчителів, вчителів-предметників, вчителів старших класів є однакова вимога – їхня освіта повинна бути як мінімум рівнозначною державній. У початкових і середніх класах головним завданням усього процесу навчання є не просто передача знань – важливо також дати можливість учням встановити живий, насичений власним досвідом зв'язок з навчальним матеріалом. Таким чином, навчання може бути цікавим – протягом усього життя.

16. Як старшокласників готують до вибору професії?

У старших класах молодим людям усі предмети викладають вчителі з академічною або професійною освітою. Засвоєні протягом усього навчання у школі практичні знання доповнюються, починаючи з 8 класу, різноманітними практиками: на сільськогосподарській, лісовій, топографічній, виробничій, соціальній практиках учні мають виключно реалістичну навчально-тренувальну базу. При цьому сенс проходження практики – не у пошуку професії, а перш за все у набутті важливих соціальних навичок.

17. Чи не страждає підготовка до іспитів через велику кількість практичних занять, театральних постановок і ремісничих майстерень?

Ці види активності разом із завданнями навчальної програми у певні шкільні роки дійсно створюють подвійне навантаження на школярів. Досвід, однак, показує, що результати іспитів через це не страждають. Тому що середні підсумкові оцінки вальдорфських учнів знаходяться як мінімум на однаковому рівні з оцінками учнів державних шкіл.

18. Чи прищеплюється учням вальдорфських шкіл певний світогляд?

Розроблена Рудольфом Штайнером антропософія надає вчителям допомогу у пізнанні, але вона ніколи не стає предметом навчання. Оскільки вальдорфська школа є міжконфесійною, то спочатку батьки вирішують, уроки якої релігії відвідуватиме їхня дитина, а пізніше молоді люди приймають рішення самі. (Про те, що в українських Вальдорфських школах предмет «Релігія» не викладається, ми писали тут (п. 14). – Прим. ред.)

19. Що собою являє урок евритмії?

Евритмія (дослівно: хороший, гарний ритм) – це мистецтво руху, яке викладають у всіх класах вальдорфської школи. На відміну від пантоміми, гімнастичних або танцювальних видів руху, які можуть творитися вільно, в евритмії для кожної фонеми і кожного звуку є конкретний жест – таким чином мова і музика стають видимими. У мовній евритмії школярі, наприклад, відтворюють фонеми, які звучать у тому чи іншому вірші, у звуковій евритмії – те, що відбувається у музичних інтервалах музичної композиції.

20. Чи природничі науки мають якесь значення у Вальдорфській школі? А як у Вальдорфській школі ставляться до комп'ютерів?

У Вальдорфській школі викладання природничих наук має таку саму вагу, як і викладання інших навчальних предметів. Урок інформатики є невід'ємною частиною навчального плану вальдорфських шкіл, при цьому педагоги надають великого значення тому, щоб діти, перш ніж познайомитися з віртуальним світом, освоїлися у природному світі й розвинули свої соціальні та творчі здібності. У старших класах робота з комп'ютерами і програмним забезпеченням є для кожного вальдорфського учня буденною справою. Дослідження PISA у сфері природничих наук підтвердило, що компетенції вальдорфських учнів у природничих науках – набагато вище середнього рівня, що зумовлено безпосередньо методикою викладання, яка застосовується у вальдорфських школах.

21. Що робити, якщо моя родина переїжджає?

Кожна Вальдорфська школа постарається прийняти до себе вальдорфського учня, який переїхав. Перехід з державної школи або до неї, звичайно, викличе якесь перелаштування, але він можливий і не є рідкістю. У разі, якщо ви переїжджаєте за кордон: у світі існує – з явною тенденцією зростання – 1067 Вальдорфських шкіл (станом на липень 2016 року). Таким чином, Вальдорфські школи є найбільшим міжконфесійним і недержавним педагогічним рухом у світі.

Насамкінець

У цій статті була зроблена спроба коротко відповісти на найпоширеніші запитання про Вальдорфські школи. Стаття не претендує на вичерпне розкриття усіх тем.

ДЕСЯТЬ ЗАПОВІДЕЙ ДЛЯ БАТЬКІВ

1. Не чекай, що твоя дитина буде такою, як ти, чи такою, як ти хочеш. Допоможи їй стати не тобою, а собою.

2. Не вимагай від дитини плати за все, що ти для неї зробив. Ти дав їй життя, як вона може віддячити тобі? Вона дасть життя іншому, той — третьому, і це незворотний закон вдячності.

3. Не зганяй на дитині свої образи, щоб у старості не їсти гіркий хліб. Бо що посієш, те й зійде.

4. Не стався до проблем дитини зверхньо. Життя дане кожному під силу, і будь упевнений, дитині воно важке не менше, ніж тобі, а може й більше, оскільки у неї немає власного досвіду.

5. Не принижуй!

6. Не забувай, що найважливіші зустрічі людини — зустрічі з дітьми. Звертай більше уваги на них — ми ніколи не можемо знати, кого ми зустрічаємо в дитині.

7. Не муч себе, якщо не можеш зробити щось для своєї дитини. Пам’ятай, для дитини зроблено недостатньо, якщо не зроблено все.

8. Дитина — це не тиран, який заволодіває твоїм життям, не тільки плід від плоті й крові. Це та дорогоцінна чаша, яку Життя дало тобі на зберігання і розвиток в ній творчого вогню. Це розкріпачена любов матері й батька, у яких буде рости не “наша”, “своя” дитина, а душа, що дана на зберігання.

9. Умій любити чужу дитину. Ніколи не роби чужій дитині те, що не хотів би, щоб робили твоїй.

10. Люби свою дитину будь-якою — неталановитою, невдахою, дорослою. Спілкуючись з нею, радій, бо дитина — це свято, яке поки що з тобою.

Януш Корчак, видатний чеський педагог і письменник