НОРМАТИВНО-ПРАВОВА БАЗА
Закон України від 23 травня 2017 року № 2053-VIII «Про внесення змін до Закону України "Про освіту" щодо особливостей доступу осіб з особливими освітніми потребами до освітніх послуг»
Постанова КМУ від 14.02.2017 № 88 «Про затвердження порядку та умов надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на подання державної підтримки особам з особливими освітніми потребами»
Постанова КМУ № 588 від 09.08.2017 «Про внесення змін до Порядку організації інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах»
Наказ МОН України від 21.07.2017 № 1081 «Про затвердження Типового навчального плану для дітей з інтелектуальними порушеннями помірного та тяжкого ступеня (початкова школа)»
Лист МОН України від 10.01.2017 № 1/9-2 «Про сучасні підходи до навчально-виховного процесу учнів з особливими освітніми потребами»
Лист МОН від 03.07.2017 №1/9-362 «Перелік навчальних програм, підручників та навчально-методичних посібників, рекомендованих Міністерством освіти і науки України для використання в ЗНЗ для навчання дітей з особливими освітніми потребами (за нозологіями) у 2017/2018 н. р.»
Лист МОН України від 12.07.2017 № 1/9-385 «Про навчальні плани та організацію навчально-реабілітаційного процесу для учнів з особливими освітніми потребами загальноосвітніх навчальних закладів у 2017/2018 навчальному році»
Практично-методичний посібник "Особливі діти в умовах загальноосвітньої школи (досвід закладів освіти Дніпровського району м. Києва)" - 2015
http://www.uosvitydnr.gov.ua/docs/section/Osoblivi_ditu_Posibnuk_2015.pdf
Про впровадження успішного досвіду інклюзивної освіти в навчальних закладах Дніпровського району м.Києва
http://www.uosvitydnr.gov.ua/docs/section/inkluz2016.pdf
Методичні рекомендації для вчителів та батьків дітей з особливими потребами
http://www.uosvitydnr.gov.ua/index.php?w=section&cat=2&id=56
Методичні рекомендації для вчителів та батьків дітей з особливими потребами
Пам'ятка батькам дітей з важкими порушеннями мови
Мовлення — це найважливіший засіб не лише спілкування, а й набуття знань. Достатній рівень розвитку мовлення є основою повноцінного психічного розвитку. За останні роки значно зросла кількість молодших школярів, які мають мовленнєві порушення. Діти з нормальним фізичним слухом та інтелектом, у яких порушена вимовна сторона мовлення й особливо фонематичний слух.
Щоб Ваша дитина змогла опанувати всю складну систему української мови, їй потрібна допомога не тільки фахівців (логопеда, невролога, психолога, дефектолога та ін), але і Ваша підтримка та увага. При правильному розумінні та відношенні батьків до мовного дефекту дитини, при активній участі мами і тата в процесі подолання мовного недоліку, фахівці набагато швидше домагаються таких довгоочікуваних слів, фраз, пропозицій з вуст дитини.
Отже:
- регулярно виконуйте разом з дитиною артикуляційну гімнастику(перед дзеркалом 1-2 рази на день) ;
-формуйте звукову культуру у вашої дитини («Як шумить вітер?», «Як сичить змія?» І т.д.);
-озвучуйте якомога більше дій, дитини і своїх, в повсякденному житті («Одягаємо на праву ніжку, носочок», «Я беру сік, наливаю його в стакан» і т. д.);
- по можливості не виконуйте прохання дитини, якщо вона висловлена жестами, мімікою (попросіть озвучити як в неї це виходить);
- перетворіть прогулянки дитини в захоплюючі подорожі, емоційно розповідайте їй про події на вулиці, просіть показати різні предмети( покажи мені «високе дерево, найнижче дерево, жовте листя»);
- якщо дитина плутає, пропускає, спотворює склади в словах, допоможіть їй сформувати ритм власної мови (промовляйте важке слово по складах, за допомогою плескання і т.д.).
- учіть дитину орієнтуватися у власному тілі. Стоячи разом з нею перед дзеркалом, показуйте і називайте: «Вгорі у нас голова, а внизу стопи; Ось права рука (нога, вухо, око), ось ліва» і т. д. (це необхідно для оволодіння читанням, письм ом, математичними операціями коли дитина піде дошколи).
Регулярно консультуйтеся з фахівцями з питань мовленнєвого розвитку Вашої дитини.
Методика Нумікон
Нумікон - це програма для формування математичних навичок у дітей, де використовується мультисенсорний підхід та застосовуються спеціальні набори наочно-практичного матеріалу. Дана програма була розроблена в Англії в 1996 – 1998 рр.. Вона зорієнтована на дітей, котрим важко засвоювати математику. Використання програми Нумікон дає можливість задіяти сильні сторони маленьких дітей та їх здатність навчатися практично, навчатися спостерігаючи, і здатність розпізнавати паттерни, тобто запам’ятовувати, а потім впізнавати стандартизовані зразки чи шаблони при наступних представленнях.
В Нуміконі числа від 1 до 10 представлені пластмасовими формами-шаблонами різного кольору, завдяки чому стають доступними для зорового та тактильного сприйняття.
Форми Нумікону влаштовані так, щоб діти могли маніпулювати ними, вчитися розпізнавати паттерни і співвідносити їх з відповідними числами.
Автори цієї програми переконані, що важливо використовувати в цьому процесі якомога більше каналів чуттєвого сприйняття дитини – слух, зір, дотик, а також підключати рух та мовлення.
За допомогою деталей Нумікону можна наочно продемонструвати основні властивості натуральних чисел:
- Кожне наступне число на один більше, від попереднього.
- Різниця між парними та непарними числами.
Окрім того ми можемо засвоїти:
- Склад числа.
- Додавання.
- Віднімання.
- Додавання з переходом через десяток.
- Множення.
- Ділення.
Крім Форм до набору входять також:
різнокольорові кілочки, які можна використовувати як лічильний матеріал; вставляти в отвори Форм; для викладення послідовності, орієнтування на площині;
білі дошки з пухирцями та схеми для накладання, за допомогою яких можна викладати з Форм Нумікону картинки, наприклад кораблик, машинку і т.д;
«Чарівний мішечок», в якому діти на дотик знаходять вказаний предмет чи Форму;
Числова пряма;
Картки Нумікону;
Рулетки.
Навчально-методичний посібник.
Етапи роботи з Нуміконом
Початковий етап – сенсорний етап (накопичення досвіду і сенсорне насичення)
Мета: сформувати візуальне та тактильне уявлення про Форми-образи, деталі Нумікону.
Початковий етап знайомства з Нуміконом передбачає, що діти маніпулюють та граються з деталями Нумікону: дивляться на них, крутять в руках, одягають на пальчики, виловлюють сачком із води; використовують в сюжетних іграх; нанизують Форми Нумікону чи кілочки на шнурок у вигляді намиста; фарбують і відзеркалюють на папері; видавлюють на пластиліні.
Все це потрібно для того, щоб діти якомога більше розглядали і брали в руки деталі Нумікону і таким чином запам’ятовували їх візуально й тактильно.
ІІ етап – характеристика Форм
Діти дізнаються, що деталі мають різний колір та розмір, що в кожній Формі є різна кількість отворів. Деталі можна описувати такими словами, як «червона», «синя», «велика», «маленька», «найменша». Можна називати їх словами «три», «п’ять», «сім» і т.д. Проте на цьому етапі не пропонуємо дітям перераховувати кількість отворів у кожній формі. Всі деталі сприймаються цілісно, глобально. А слова «три», «п’ять», «сім» - поки що тільки імена (назви) жовтої, червоної та рожевої форм відповідно.
Коли діти розпочинають конструювати з Форм Нумікону різноманітні площинні зображення (доріжки, будиночки, машини, тварин) за зразком чи по схемі, накладають деталі на білу дошку, намагаються скласти одну велику форму з двох і більше менших Форм. На даному етапі діти ознайомлюються з новою властивістю – Форми можна зістиковувати, розташовувати поруч.
ІІІ етап – Форма - цифра – число.
Пропонуємо дітям порівнювати Форми за розміром і викладати їх в ряд від найменшої до найбільшої. Одночасно діти ознайомлюються з цифрами та працюють з числовим рядом. Діти вчаться знаходити відповідність між цифрами та Формами Нумікону, спираючись на їх цілісне сприйняття, без перерахування отворів.
ІV етап – Лічба
Пропонуємо перераховувати отвори, вставляти в них кілочки, камінчики, квасолини і т.п. і перераховувати, скільки їх вміщується в кожній Формі.
V етап – Арифметичний
Використовуємо Нумікон як додатковий наочний матеріал під час ознайомлення з арифметичними діями, наприклад додаванням. Щоб обчислити приклад 5 + 2 = 7, ми беремо Форму-5 і прикладаємо до неї внизу Форму-2, одержали Форму, яка схожа на Форму-7. Щоб перевірити результат, беремо Форму-7, накладаємо зверху і переконуємося, що вийшло 7. Підкладаємо відповідний приклад. Формуємо математичне мовлення: 5 плюс два дорівнює 7 або 5 додати 2 буде сім.
Також Нумікон дозволяє здійснювати арифметичні дії з переходом через десяток.
Коли діти маніпулюють деталями, шукають їх в макаронах, на дотик у «чарівному мішечку», граються ними, закриваючи очі, порівнюють, підбирають відповідні цифри, у них поступово формується не тільки зорове і тактильне уявлення про ці форми, але й образи цих Форм і відповідних цифр. Тобто діти починають уявляти Форми Нумікону та числа, а потім дії з ними, не маючи реальних деталей перед очима.
Поради батькам щодо занять математикою вдома
Завдяки цій програмі наші першокласники засвоюють ази математики. І не тільки, у них розвивається пам’ять, уява, дрібна моторика.
Для того, щоб наші заняття не були марними, потрібно створити навколо дитини розвивальне середовище, наповнене практичною математикою.
- Скільки мандаринок на столі?
- Так багато?
- Це мало.
- Скільки людей прийшло до нас в гості?
- Котра зараз година?
- Дай мені, будь ласка, 5 виделок.
- Я вища, ніж ти.
- Давай купимо 7 апельсинів.
- Я старша, ніж ти. Мені ... років.
А ти молодший, тобі ... років.
Ось декілька ідей:
ü Разом з дитиною рахуйте кроки.
ü Співайте пісеньки, читайте вірші, в яких зустрічаються числа.
ü Розглядайте книжки з цифрами, читайте казки, оповідання, наприклад, «Вовк і семеро козенят», «Білосніжка і семеро гномів» і т.д.
ü Перераховуйте предмети, підсумовуючи. Наприклад, «Один, два, три, чотири, п’ять – всього п’ять».
ü Звертайтеся до дитини з проханням дати вам, вказану кількість предметів: «Дай, будь ласка, три цукерки» і т.п.
ü Ліпіть цифри з пластиліну, викладайте з паличок, намистинок, малюйте на папері, на снігу – так дитині легше буде запам’ятати графічний образ цифр.
ü Грайте в ігри, де використовуються цифри та числа.
ü Обговорюйте числа, які мають значення для дитини, наприклад, номер будинку, вік дитини, кількість членів сім’ї, вік братиків, сестричок і т.п.
ü Грайте «Класіки» на підлозі, на асфальті – нехай дитина стрибає по порядку від цифри до цифри.
ü Співвідносьте число та кількість, наприклад, коли накриваєте на стіл, співвідносьте кількість тарілок, виделок, ложок з кількістю людей.
Повсякденні побутові ситуації можуть стати маленькими уроками математики.
А для чого нам в першу чергу потрібна математика?
Саме для повсякденного життя.
Фантазуйте, фантазуйте, фантазуйте!
Робіть життя математично цікавим!
Бажаємо успіху у креативності!
Недостатня мотивація у дітей із синдромом Дауна.
Ідеї, які можуть допомогти вирішити проблему недостатньої мотивації у дітей із синдромом Дауна:
1) Використання прийомів «безпомилкового навчання». Даний термін, зі слів професора Сью Баклі, означає, що педагог на кожному із кроків нового завдання, при необхідності підштовхує (підводить) дитину до прийняття правильного рішення чи підказує, щоб вона правильно впоралася із завданням. Це дозволяє дитині досягти успіху шляхом наслідування і багаторазового повторення необхідних дій, а не шляхом спроб і помилок.
Варто пам’ятати, що потрібно уникати гіперопіки, заохочувати розвиток самостійності.
2) Чергувати різні види діяльності і при цьому розпочинати та закінчувати роботу тими завданнями, в яких проявляються сильні сторони дитини – соціальні навички, розуміня мови, здатність до наслідування, візуальне сприйняття.
3) Прийом нагородження бажаної поведінки. Схвалення, позитивна оцінка, похвала закріплюють у дитини віру у власні сили, підвищуюють її самооцінку, викликають бажання робити щось так само добре й надалі, зменшують страх можливого неуспіху в новій справі.
Схильність дітей із синдромом Дауна уникати виконання вправ створює проблемні ситуації на уроці та призводить до збільшення відмінностей між ними та іншими дітьми. А саме, темп виконання завдання, складність завдання. В даному випадку варто сказати про роль асистента на уроці та диференціацію навчального процесу, а саме: забезпечити включення дитини в роботу, різнорівневі завдання, завдання по інтересах, процес (одна дитина працює з Нуміконом, друга – з іншими навчальними матеріалами (картками, зошитом з математики; або на уроках читання – одна група дітей працює з кубиками Зайцева, складовими картками, інша – робота з книжечкою)).
Диференціація – одна із форм навчання.
До кожного учня треба підійти, побачити його труднощі, кожному необхідно дати тільки для нього призначене завдання. В. О. Сухомлинський
Що таке диференціація?
- Реакція вчителя на потреби учня.
- Визнання різноманітних базових знань і потреб учнів.
- Навчання, яке враховує відмінності між учнями.
4) Забезпечувати регулярний позитивний зворотній зв’язок, який може підтримувати мотивацію при виконанні важкого завдання, особливо якщо брати до уваги орієнтування дітей із синдромом Дауна на соціальну взаємодію.
5) Відпрацьовувати навички, які даються з труднощами, в грі, у ЦНД, на прогулянці. Залучати дітей із синдромом Дауна в групові сюжетні ігри, які полегшують формування вмінь, пов’язаних із наоагодженням і підтримкою стосунків з іншими – необхідної умови для соціальної інтеграції та загального відчуття емоційного благополуччя.
Висновки:
Цілеспрямований розвиток сильних сторін дітей із синдромом Дауна полегшуватиме самостійне оволодіння іншими, важчими вміннями та навичками.
Виходячи з праць Л.С. Виготського, потрібно розвивати дитину, не виправляючи її окремі недоліки, а створюючи реальні життєві ситуації та обставини, спрямовані на зміцнення та розвиток властивих даній особистості ресурсних якостей.
Методика Т.А.Н. – Содерберг
Мова - втiлення думки.
Максим Рильський.
«Не вміти добре висловлювати свої думки - недолік,
але не мати самостійних думок - ще значно більший;
самостійні ж думки випливають тільки з тих знань,
що їх здобувають самостійно.»
К.Д.Ушинський.
Сьогодні ми регулярно чуємо, що у багатьох дітей спостерігається дисфазія розвитку. Дисфазія (dysphasia) – розлади мовлення, за яких частково чи повністю втрачається здатність користуватися словами для висловлення власних думок та спілкування з оточуючими в усній чи письмовій формі.
F80 Специфічні розлади розвитку мовлення та мови дисфазія та афазія (R47.0) (МКБ-10).
В Нідерландах дитячий психіатр Ксав’є С.Т. Тан розробив методику, яка оптимізує розвиток мови та мовлення у дітей з вадами у розумовому розвитку. За основу він взяв методику для глухих та слабочуюючих дітей шведського лінгвіста Содерберга. Використання даної методики показало, що діти набагато краще починають говорити, зрозуміліше висловлювати свої думки.
Головна мета методики ТАН - розвиток мовлення у дітей (говоріння).
Головний метод даної методики – це глобальне читання. Поскільки, практика показала, що діти краще запам’ятовують те, що вони побачили, ніж те, що вони щойно почули. Тому навчання потрібно будувати таким чином, щоб використовувати сильні сторони дитини.
Реалізацію цієї методики забезпечують вчитель, логопед та асистент вчителя.
Особливості використання методики ТАН-Содерберг:
- заохочувати дітей до «говоріння - балаканини»;
- записувати або замальовувати те, що говорять діти;
- розвивати внутрішнє мовлення;
- навчити дітей слухати;
- формувати вміння чекати своєї черги;
- вдосконалювати вміння розповідати історії з різною силою голосу, з різною інтонацією, у різному темпі, виразно;
- вдосконалювати мовлення за допомогою читання;
- проговорювати вірші/рими, відпрацьовувати ритм;
- вчити читати глобально.
Діти дуже швидко впізнають літери, які наявні в їхніх іменах, а також букви, з якими вони часто зустрічаються в побутових ситуаціях, наприклад: М – МакДональдз, Т – у слові тато і т.д.
Також значну кількість слів діти швидко починають впізнавати (власне ім’я чи імена однокласників, мама, тато, дідусь, бабуся).
В ігровій формі діти порівнюють слова, впізнають та називають знайомі літери, відшукують їх в словах, і так поступово, без особливого примусу, спонтанно на першому етапі вони вчаться читати.
Таким чином, однією з головних характеристик даної категорії дітей є те, що вони запам’ятовують краще те, що бачать, ніж те, що вони чують.
- Те, що я чую, я забуваю.
- Те, що я бачу, я пам’ятаю.
- Покажіть мені, щоб я навчився.
- І я не забуду ніколи.
ТАН – вправляння «Глобальне читання»
Вправи із словниковими картками приносять дитині задоволення. Виконуючи різні завдання в ігровій формі, ви навчаєте дітей глобальному читанню (цілими словами).
Ігри, які ви вибираєте, повинні подобатися дітям, щоб вони із задоволенням виконували необхідне завдання. Це є дуже важливо: зацікавленість, мотивованість.
Нижче декілька прикладів:
- Якщо простір дозволяє, ви можете провести гру «Слово-естафета». По черзі кожна дитина бере слово-картку з відра, «читає» і біжить в іншу частину класу, щоб взяти подібне слово або відповідне зображення.
-Розкласти слова-картки на всі видні місця в класі та, йдучи разом вздовж, шукати. Знайдене слово потрібно помістити на картці лото так, щоб ви бачили скільки слів ще не знайдено.
-Гра «Кеглі». Поставити 6 кеглів, на кожну прикріпити картку із написаним словом. На тій кеглі, яку дитина збила, потрібно прочитати слово.
- Гра «Рибалка»: приклейте картки на рибу , дитина повинна впіймати певне (вказане) слово.
-Гра «Поштарі»: всі види глобальних слів помістити в конверти, створюємо поштові скриньки. Поштар заходить і приносить конверти. Учень, який отримує конверт «читає» слово.
-Гра «Наші імена»: Створити ланцюжок зі слів-карток з іменами. Запропонувати одному з учнів роздати кожній дитині її ім’я.
- Лоток із макаронами. Перемішати словникові картки з макаронами. Дублікати карток викласти в ряд і запропонувати учневі шукати картки в лотку з макаронами, шукаючи відповідну в ряду, співвіднести. Можна використовувати різні комбінації. Наприклад, учень шукає картку в макаронах, а потім повинен прочитати написане на ній слово.
- Поле з словами-картками: розкласти слова на площині, знайшовши відповідне.
- Memory
- Вправа «Кубик-слова». Зробити слова-картки та вставити їх в стінки кубика, діти по черзі кидають кубик. Те слово, що знаходиться вгорі, потрібно прочитати і знайти відповідне у себе на аркуші паперу, обвести його чи викреслити.
- Слова-штампи
- Слова з окремих літер (скласти за зразком).
- Пошук вивчених «глобальних слів» в тексті: обвести чи підкреслити.
- Створити скарбничку зі всіма словами, які учень знає, пофарбувавши коробку з-під взуття срібною фарбою.
- Вправа «Лабіринти». Шукати вказані слова в лабіринті відповідно до теми та викреслювати їх.
Поради щодо організації спілкування в колі
з перекидним блокнотом
Найбільш сприятливою є позиція, коли під час спілкування діти сидять в колі. Вони почувають себе безпечніше. На жодному з учнів не зосереджено максимум уваги, тому всі знаходяться в рівних умовах і кожен може розкриватися та розвиватися.
- · Створіть такі умови, щоб діти могли висловлюватися, мали можливість просто поговорити. Відведіть трохи часу для розмови, відразу не записуйте висловлювання учнів.
- · Спостерігаючи за дітьми, спробуйте визначити, що є для них важливим, актуальним на даний момент, відреагуйте на їхні потреби, не акцентуйте увагу на питаннях. Дуже важливо забезпечити спонтанну розмову, а не «питання-відповідь».
- · Не обговорювати, однак поєднувати розмову і малювання (візуальний канал) (не запитуйте: про що ми будемо говорити? Що ми будемо малювати? Що ти робиш?)
- · Уникайте прямих запить. Просто створюйте проблемні ситуації, які викликають інтерес у дітей, спонукаючи їх до мовлення.
- · Перехід від розмов до малювання повинен бути плавним.
- · Налаштуйтесь на розуміння мови, а не на її відтворення, створіть умови, щоб просто поговорити.
- · Вдосконалюйте внутрішнє мовлення, вчіть говорити розмірковуючи, таким чином ви зможете перевести пасивний словниковий запас дитини на вищий рівень.
- · Говоріть, задумуючись, щоб дитина могла сказати сама, тобто вичікуйте, давайте можливість дитині висловлюватись, не спішіть сказати за неї.
Система формування навички читання у дітей із синдромом Дауна
Вміння читати є важливим та необхідним для повсякденного життя людини.
Вміння читати – це могутній інструмент, що використовується для розвитку мови та мовлення у дітей із синдромом Дауна. Крім того, вдосконалюючи вміння читати та писати, ми забезпечуємо когнітивний розвиток дитини. Навички читання допомагають дітям засвоювати навчальну програму, бути незалежними та самостійними в навчальному процесі та побуті.
Спеціалісти Downsed International в результаті двадцятирічних досліджень побачили, що досягнення з читання дітей із синдромом Дауна значно зросли. Крім того, вміння читати прискорюють розвиток у дітей пам’яті та сприяють набуттю знань з рідної мови.
В своїй роботі здійснюємо поетапне формування навичок читання.
На початковому етапі використовуємо переважно глобальний метод читання, у букварний період поєднуємо глобальне читання та методику Зайцева. Кінцева наша мета – сформувати у дітей вміння усвідомлено читати цілими словами речення, тексти. Для цього ми використовуємо різні методичні прийоми, які не суперечать основним методикам, які ми використовуємо («Читайлик», зошит до кубиків Зайцева, конструювання речень, чистомовки....)
Переваги глобального читання:
- Розвиток когнітивної сфери.
- Розвиток мови та мовлення..
- Попередження ознак дислексії та дисграфії.
- Мотивація. Інтерес до читання.
Основні методичні прийоми.
- Співвіднесення карток: слово до слова.
- Вибір вказаного слова на прохання дорослого.
- Співвіднесення: слово до картинки.
- Самостійне називання карток зі словом.
Використовуючи дану методику в навчальному процесі, необхідно дотримуватися наступних вимог:
- тематичність (підбирати слова з певної теми);
- зв’язок із життям, актуальність слів на даному етапі життя дитини, брати до уваги досвід дітей;
- інтегровані зв’язки (міжпредметні), не обмежуємося використанням методики на уроках читання.
- поступово вводити службові слова.
Основні методичні прийоми.
- Співвіднесення карток: слово до слова.
- Вибір вказаного слова на прохання дорослого.
- Співвіднесення: слово до картинки.
- Самостійне називання карток зі словом.
М.О. Зайцев вважав, що традиційний принцип оволодіння читанням негативно відображається на писхомоторному розвитку та здоров’ї дитини. Тому запропонував свій метод, в основі якого – «складовий підхід». Під складом мається на увазі пара з приголосної та голосної або ж одна буква.
Усі діти починають говорити складами: ма (мама), та (тато). Не вміючи вимовити слово повністю, дитина виділяє найвиразнішу його частину: наголошений склад або той, що найбільше привертає увагу. Ділити слова на склади, як бачимо, - справа звична для дитини. Можливість їх побачити викликає у дитини інтерес. Показали МУ, Мо, МЕ, назвали їх – усе зрозуміло.
«Побічні ефекти» використання методики Зайцева
- Формується логічне мислення.
- Розвивається пам’ять (запам’ятовують комбінацію з кубиків).
- Виправляють логопедичні проблеми (перестановка складів: шоколад - кошолад).
- Через багаторазове проговорювання та проспівування складів мовлення стає чіткішим.
- Розширюється словниковий запас.
- Розширюється кут зору.
- Вдосконалюється вміння співвідносити, діяти за зразком.
Ми віримо і знаємо, що наші діти навчаться читати і ця навичка допоможе їм почуватися впевнено та спокійно у дорослому житті. Але для цього нам потрібно набратися терпіння і пам’ятати:
- Можуть навчитися читати.
- У кожного свій темп.
- У всьому має бути система.
Комплексний підхід